Довкола нас багато інформації. Потік контенту, який ми сприймаємо відбувається постійно з радіо, телебачення, Інтернету, друкованих ЗМІ. Але не все з того, що ми бачимо, читаємо чи чуємо – правда. В умовах інформаційної війни наше уміння розрізняти фейк стає надважливим.

Не дивно, що у 2016 році, словом року за версією Оксфордського словника, стає «постправда».

Є кілька аспектів, що допоможуть розпізнати маніпуляції у текстах. Про це Лариса Білозір разом із Єлизаветою Савчук з Асоціації євроклубів Вінниччини говорили з учнями шкіл у Мурованих Курилівця в рамках проекту «Фейк чи не фейк? Ось у чому питання!».

Універсального рецепту виявлення неправдивої інформації в мережі Інтернет не існує. Однак, є певна закономірність – фейк завжди вражає, викликає сильні емоції і відключає критичне мислення. Одна з головних причин поширення фейків у Facebook – якраз особисті вподобання користувачів, які підштовхують їх поширювати певну інформацію, навіть не перевіряючи її. Тож об’єктивність та критичність мислення, незважаючи на власні симпатії це те, що може допомогти розрізнити правду від вигадки.

Сучасний світ ставить перед молодим поколінням чимало серйозних викликів, які потребують обізнаності і уважного підходу.

“Загалом спілкування зі школярами вийшло насиченим та цікавим, і мені задається, корисним. Дякую учням, педагогам і директорам шкіл Ларисі Вудвуд та Людмилі Пушкар за плідну роботу!” – коментує Лариса Білозір.

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *