Лариса Білозір, депутат обласної ради, голова Благодійного фонду допомоги онкохворим дітям відвідала засідання комітету Верховної Ради з питань охорони здоров`я, де свій крик душі висловили жінки та матері, рідні яких хворіють на рак та потребують негайною допомоги. Отримати медичну допомогу зараз вони можуть лише за кордоном. Але у МОЗі їм не можуть дати відповідь, коли ця програма лікування наших громадян за кордоном запрацює, відлік йде на дні, а люди чекають місяцями і вже 2 тижня в палатках ночують під МОЗ – до них так і ніхто не підійшов, щоб розібратися і допомогти!

“Найбільш ганебне в цій ситуації те, що в Україні могли почати робити операції з пересадки кісткового мозку від неродинного донора ще влітку. Однак в Україні немає реєстру донорів. Через це держава Україна змушена відправляти наших громадян лікуватися закордон і платити за кожного пацієнта від 150 тисяч доларів до, деколи, і 400, хоча в Україні за ці гроші ми могли би вилікувати в рази більше пацієнтів!

На карту поставлені життя наших громадян, наших дітей, які без допомоги держави приречені на смерть. Бездіяльність чиновників – це фактично їхнє вбивство. А знищення центру трансплантації кісткового мозку та звільнення лікарів та команди , які зробили більше 300 трансплантацій кісткового мозку від родинних донорів-це злочин та вирок дитячій гематології в нашій країні.

Вчора на пікеті ми вимагали зберегти центр, відновити та збільшити фінансування на програму лікування за кордоном та невідкладно виділити кошти тим пацієнтам, які потребують негайної допомоги. Це питання, яке має бути вирішене перш за все.

Міністерству байдуже, що помирають діти, люди, стоять намети, де тижнями родичі онкохворих не можуть добитися правди. Це просто відверте знущання над людьми” – коментує ситуацію Лариса Білозір на своїй сторінці у фейсбук.

Засідання комітету Верховної Ради з питань охорони здоров`я

Відвідала засідання комітету Верховної Ради з питань охорони здоров`я, де свій крик душі висловили жінки та матері, рідні яких хворіють на рак та потребують негайною допомоги. Отримати медичну допомогу зараз вони можуть лише за кордоном. Але у МОЗі їм не можуть дати відповідь, коли ця програма лікування наших громадян за кордоном запрацює, відлік йде на дні, а люди чекають місяцями і вже 2 тижня в палатках ночують під МОЗ-до них так і ніхто не підійшов, щоб розібратися і допомогти!Найбільш ганебне в цій ситуації те, що в Україні могли почати робити операції з пересадки кісткового мозку від неродинного донора в Україні ще влітку. Однак в Україні немає реєстру донорів. Через це держава Україна змушена відправляти наших громадян лікуватися закордон і платить за кожного пацієнта від 150 тисяч доларів до деколи і 400, хоча в Україні за ці гроші ми могли би вилікувати в рази більше пацієнтів!На карту поставлені життя наших громадян, наших дітей, які без допомоги держави приречені на смерть. Бездіяльність чиновників – це фактично їхнє вбивство. А знищення центру трансплантації кісткового мозку та звільнення лікарів та команди , які зробили більше 300 трансплантацій кісткового мозку від родинних донорів-це злочин та вирок дитячій гематології в нашій країні.Вчора на пікеті ми вимагали зберегти центр, відновити та збільшити фінансування на програму лікування за кордоном та невідкладно виділити кошти тим пацієнтам, які потребують негайної допомоги. Це питання, яке має бути вирішене перш за все.Міністерству байдуже, що помирають діти, люди, стоять намети, де тижнями родичі онкохворих не можуть добитися правди. Це просто відверте знущання над людьми.

Gepostet von Лариса Білозір am Mittwoch, 5. September 2018

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *