Мистецтво та Культура – це код нашої нації, без якого не буде й самої України!
Сьогодні Шаргородський музей образотворчого мистецтва відзначив своє 30-річчя. Тож на запрошення колективу Лариса Білозір відвідала свято та привітала колектив та усіх шаргородців зі знаменною датою у культурній історії містечка. Свої музичні вітання дарували також солісти районного Будинку культури, вихованці та викладачі Шаргородської музичної школи імені Леонтовича.
Починалось все з відділу Вінницького обласного художнього музею. А вже у 1988 році музей почав працювати як самостійна установа. Вражаючий вигляд експозиційної зали музею може позмагатися зі столичними побратимами.
Колектив із 5 осіб, який очолює Оксана Вихристюк, дбайливо зберігає та поповнює фонд колекції, який зараз налічує більше 800 експонатів. Серед найцінніших – вовняний гобелен ручної роби витканий у селі Решетилівка на Полтавщині за ескізом вінницького художника Юрія Кізімова розміром 4 на 7 метрів, який прикрашає усю стіну основної експозиційної зали. Назва цього рукотворного дива – “Шаргород – земля Подільська”, і зображено на ньому пейзаж містечка.
Для будь-якої країни культура не просто важлива, а й життєво необхідна. Без міцного фундаменту не вибудувати надійного і міцного майбутнього. Коли на засіданні палати лордів у Великобританії озвучили пропозиції, щоб на час війни відмінити всі витрати на культуру, мотивуючи, що зараз не до неї, Черчиль відповів: «А заради чого ми тоді воюємо? Для чого нам перемога, якщо не буде культури?».
Такі музеї, як у Шаргороді, збагачують культурну спадщину нашого народу, сприяють зміцненню нашої самосвідомості. Ми маємо навчитись поважати і пишатися своєю культурою.
