Сьогодні на запрошення колективу Ганнопільскої школи побувала на святкуванні 55-річчя школи та 165-річчя першого освітнього закладу.

Особливо приємно було побувати на ювілейному концерті школи, бо безпосередньо у Ганнополі – моє коріння, тут 67 років тому саме в ці дні моя бабуся Лідія Силівна з почесною грамотою Министерства просвещения закінчила з відзнакою семирічну школу. Тут народилася моя бабуся, тут поховані моя прабабуся Біленька Матрона та прадідусь Сила, сюди, дякувати Богу, він єдиний з моїх прадідів повернувся живий з війни розбудовувати село. Побувала в ці поминальні дні на їх могилах та цілющому джерелі.

Це наша історія, це наше коріння.
Дякую громаді, школярам та колективу за прекрасний концерт.
Адже є речі, до яких спонукати можуть лише батьки та вчителі. Бо жодні соцмережі та інформаційні технології не навчать шанувати родину, вірити в Бога та любити Україну. 


Дякую вчителям, колективу школи, ветеранам освіти, які розбудовували школу.
Бо село – це ж не територія, а, перш за все, люди. Тисячі людських доль, прагнень, досягнень, особистих успіхів і спільних результатів.
Шануймо наші родини, батьків, вчителів та наш рід!

 

Leave a reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *